«Надія-Кремінна»

Під час війни долучився до християнської місії «Нове Життя», де регулярно роздавав безкоштовну їжу людям, які потребували допомоги, у Харківській області. Олексій завжди був людиною, яка майже ніколи не думала про себе, натомість щиро переймалася долею інших. Добрий, відкритий і позитивний, він умів вислухати, підтримати та дати мудру пораду. Завжди приходив на допомогу, навіть коли самому було непросто. Захоплювався фотографією, якій присвячував свій вільний час. Любив грати в настільні та комп’ютерні ігри разом із сином.

У 2024 році був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання долучився до 17-ї окремої важкої механізованої бригади імені Костянтина Пестушка, де виконував обов’язки кулеметника.

Життя Олексія обірвалося у 46 років під час виконання бойового завдання 18 січня 2025 року в районі населеного пункту Миколаївка Суджанського району Курської області.

Олексій був розлучений. У нього залишився син.

Світла пам’ять Герою, що віддав життя за Україну!

Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються у наших серцях та пам’яті.