Коли дитинство обривається вибухом…
Початок літа. Час, коли діти мали б бігати босоніж по траві, їсти морозиво, будувати плани на канікули та рахувати дні до нових пригод.
Але для сотень українських дітей літа більше ніколи не буде…
Лише днями у Дніпрі після чергового обстрілу з боку рф рятувальники дістали з-під завалів тіла двох маленьких хлопчиків - 8-річного та 3-річного. Їхнє дитинство закінчилося під уламками будинку, який мав бути для них найбезпечнішим місцем у світі.
Ми схиляємо голови перед найстрашнішою втратою -
життями дітей України, обірваними війною. Тих, хто мав зустрічати світанки, закохуватися, мріяти, дорослішати.
Станом на 4 червня 2026 року офіційно підтверджено загибель 707 українських дітей. А 2548 отримали поранення.
Немає більшого горя, ніж батьки, які несуть квіти на могилу власної дитини.
І поки світ живе своїм життям, в українських родинах назавжди порожніють дитячі кімнати.
Пам’ятаймо кожне ім’я.
Бо дитина не повинна ставати цифрою у зведенні новин.
Дитина повинна жити.