бачите зміни в її поведінці, та що чим би вони не були викликані, дитина завжди може відкрито розповісти про це та розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте та скажіть дитині про те, що вона не винна в тому, що з нею сталось чи могло б статись.

4) Будьте готові пояснити певні речі додатково. Проводьте з дитиною едукацію та сексуальну просвіту. Поясніть дитині, що таке особисті кордони та розкажіть про ті дії, які з нею ніколи і за жодних умов не можуть робити інші особи.

5) Будьте терплячі, не залякуйте дитину та не змушуйте розповідати про щось, якщо вона зараз цього не хоче. Не розпитуйте усе в деталях, адже це може повторно травматизувати дитину. Краще залиште опитування дитини спеціалістам.

Якщо дитина повідомляє вам про пережите сексуальне насильство, перш за все переконайтеся, що вона перебуває в безпеці (наприклад, не перебуває тут і зараз з тією особою, яка, ймовірно, його вчинила) та повідомте про це правоохоронні органи. Якщо є можливість, збережіть докази скоєного та долучіть їх до заяви про ймовірне вчинення злочину.

Окрім того, повідомити про ймовірне вчинення сексуального насильства над дитиною можна на порталі Stop Crime.

Важливо: строки давності притягнення до відповідальності за вчинення сексуального насильства над дитиною починають відраховуватися з моменту досягнення дитиною повноліття. Це означає, що повідомити про ймовірний злочин можна навіть у разі, якщо минули роки від моменту його ймовірного скоєння.

Повідомити про вчинення сексуального насильства щодо дитини також можна, звернувшись на Національну гарячу лінію для дітей та молоді за номерами: 0-800-500-225 або 116-111.