Українська мова в наших серцях.
Наша мова - це пам’ять і пісня, колискова і молитва, голос поколінь, який передавався крізь випробування, заборони та війни.
Її завжди намагалися знецінити, витіснити, змусити мовчати. Та українське слово вистояло. Воно живе в серцях, у розмовах із дітьми, у листах додому, у піснях, які звучать навіть там, де дуже важко.
Сьогодні, коли наша країна захищає свою незалежність
і свободу, українська мова звучить особливо сильно. Вона єднає нас, нагадує, ким ми є, зберігає нашу пам’ять і гідність, об’єднує людей у різних куточках світу.
Українська була. Українська є. Українська буде. Бо це ми.