встановлення радянської влади у 1918 році, але найкривавішого розмаху набули в роки «Великого терору» 1937–1938-го. Терор мав організований характер і охопив усі прошарки українського суспільства: інтелігенцію, військових, політиків, митців, духовенство, але найбільше вдарив по селянах.

Сьогодні ми не просто згадуємо минуле - ми бачимо, як воно повторюється. У 2025 році, на тлі повномасштабної війни, розв’язаної росією, кремлівський режим знову використовує ті ж самі методи терору: масові репресії, викрадення, тортури, депортації, примусову русифікацію та ідеологічний вплив на українських дітей.

Путінська росія не просто відродила сталінські практики - вона вдосконалила репресивний механізм, зробивши його глобальним.

Від священнослужителів до дітей, від військовополонених до вчителів - репресії не мають обмежень, так само як і мовчання не має виправдань.

Ми маємо говорити про це. Світ повинен знати правду - про злочини минулого і про ті, що кояться сьогодні. Це наш обов’язок перед пам’яттю жертв минулих поколінь і перед тими, хто сьогодні бореться за майбутнє України.

Мовчання - злочин. Памʼять - зброя. Єдність - наш щит.