
Ми зберігаємо не лише дати й події, а насамперед — пам'ять про людей. Віримо, що кожен має, чим поділитися. І кожна історія має значення.
Ми шукаємо історії про кремінян, які загинули на війні. А також розповіді військових, які були там, і цивільних, чиє життя назавжди змінилося. Нам важливо почути, як це було для вас.
Ми шукаємо людей, які працювали на залізничній станції, баянній фабриці, меблевому комбінаті чи на інших підприємствах нашої громади. Те, що зараз може здаватися звичайною роботою, колись було основою всього життя — годувало родини, об’єднувало людей, створювало спільноту. Ми хочемо зібрати ці історії. Якщо ви пам’ятаєте це життя — поділіться з нами.
Може, у вас ще зберігаються старі родинні фото, ми будемо дуже вдячні, якщо ви дасте змогу зробити з них копії для музею. Нам важливо зберегти не лише обличчя, а й те, що на задньому плані — подвір’я, хати, дерева, одяг, пейзажі, дрібниці побуту.
У кожного з нас є страва, яка пахне дитинством. Пиріжки, які бабуся пекла на вихідні. Або борщ, який готувала мама, і його смак ні з чим не сплутаєш. Це не просто їжа. Це — частина дому, частина любові, яку не можна забути. Поділіться, будь ласка, своїм рецептом. Історією, яка за ним стоїть. Ми хочемо зібрати ці кулінарні спогади як частину нашої спільної пам’яті.
Ми знаємо, що багато хто з вас виїжджав поспіхом. Але навіть тоді ви брали з собою речі, які не могли залишити — ключі від дому, листівку, маленьку іграшку, книжку. Ми хочемо дізнатися про ці речі. Про те, чому саме вони. Навіть якщо вам здається, що це щось зовсім звичайне — для нас це важливо. Бо з таких деталей складається справжня історія громади.
Як поділитися
Надсилайте свої історії, фото, спогади або рецепти на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

