Уявіть: 1895 рік, промисловість Лисичанська розвивається так швидко, що товари просто не встигають вивозити. Саме тоді народилася ідея з'єднати регіон залізницею — так з'явилася нова залізнична станція Кремінне.

Будувала залізницю компанія промисловця і тодішнього мецената Сави Мамонтова. Спочатку колія була одна, але вже в 1903 році проклали другу. Правда, потім її розібрали.

Найбільший розквіт станції припав на 1970-80-ті роки. Поїздів було стільки, що навіть розробили проєкт електрифікації ділянки Сватове — Попасна. Але так його й не втілили.

Після розпаду СРСР все змінилося. Масово скасовували приміські поїзди по всій. "Укрзалізниця" кілька разів хотіла взагалі закрити пасажирське сполучення через станцію (останній раз у 2012-му), але пасажирів було забагато, щоб це зробити.

Справжні проблеми почалися в 2014 році. 22 травня російські окупанти заблокували заблокували міст на перегоні Насвітевич — Рубіжне, тому "Укрзалізниця" закрила рух поїздів на всій ділянці Сватове — Лисичанськ. Приміські поїзди взагалі скасували, а далекі маршрути перенаправили в інший бік. Але це було лише початком — 5 червня терористи зруйнували міст вибухівкою.

Потім поступово все відновлювали. 13 серпня запустили приміські поїзди до Сватового та Рубіжного. 15 вересня — щоденний поїзд до Харкова з вагонами до Києва. 23 вересня відремонтували підірваний міст.

Але вже 21 листопада знову скасували всі приміські поїзди. Відновили їх тільки наприкінці січня 2015 року — тоді вони їздили до Сватового, Куп'янська та Переїзної.

Поїзди курсували аж до повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році.