Вже стало звичним, що в торговельній мережі з нагоди свят та не тільки, проводяться різноманітні «розпродажі», «знижки», «акції» з метою більшого залучення відвідувачів. В такі періоди легко можна придбати товар, який не задовольняє за фасоном, кольором, розміром або що. І що робити в такій ситуації? На це питання надаємо роз’яснення.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі – Закон), вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;

2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.

Вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;

2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;

3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.

Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу (застосування знижок або зменшення ціни), а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.

Також існує думка, що товар, придбаний під час розпродажу або подібних йому заходах, обміну та поверненню не підлягає. Це не так. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням (ст. 9 Закону).

Право на обмін товару належної якості у споживача є протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму.

В разі наявності недоліку у виробі продавець повинен поінформувати покупця до здійснення покупки: в цьому випадку продавець робить відповідну відмітку в товарному чеку. У всіх інших випадках неякісний товар, куплений на розпродажу або під час акції, можна повернути так само, як і будь-який інший (або якщо це непродовольчий товар, до такого товару застосовуються норми Закону щодо гарантійних зобов’язань). Вимоги Закону діють незалежно від того, був товар придбаний зі знижкою або за повну вартість.

Суб’єкт господарювання та його працівники зобов’язані забезпечувати реалізацію прав споживачів, визначених Законом України «Про захист прав споживачів» та виконувати правила торговельного обслуговування населення.

У разі виникнення запитань щодо захисту своїх прав як споживача можна звертатись за консультацією до відділу економіки, торгівлі та регуляторної політики Кремінської міської ради (м. Кремінна, вул. Чайковського, 3).

На території Луганської області державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів здійснює Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 2, тел.: (252) 6-80-15.

Ю. Борщук,
начальник відділу економіки, торгівлі та регуляторної політики
Кремінської міської ради

Корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість утворення або акумуляції яких є значно меншою, ніж швидкість їх споживання людиною. За своїм призначенням вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 до корисних копалин місцевого значення віднесено: вапняк, гажа, гіпс, сапропель (сировина для хімічних меліорантів ґрунтів); гіпс, вапняк, крейда (сировина для будівельного вапна та гіпсу); пісок (сировина піщано-гравійна); суглинок, супісок (сировина цегельно-черепична).

Згідно із статтею 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до двох метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Таким чином, для видобування корисних копалин, за винятком випадків, передбачених статтею 23 вказаного Кодексу, необхідно мати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Видобуток корисних копалин місцевого значення, зокрема піску, досить розповсюджений, однак забір піщаної сировини наносить значну шкоду довкіллю. Самовільна розробка створює ситуації щодо небезпечного стану піщаних кар`єрів, викликає потребу у залучені більш досконалих програм щодо проведення рекультивації використаних піщаних кар'єрів, потребує вжиття чималих зусиль для того, щоб порушені землі привести до стану, придатного для їх експлуатації у сільському, лісовому господарствах. Розробка кар’єрів також створює проблему руйнування навколишніх доріг.

У зв’язку з тим, що передбачені чинним законодавством України заходи відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, які регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є достатньо ефективними, до винних осіб, за фактом розкрадання надр, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, передбачена ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення права державної власності на надра).

Крім того, кримінальним законодавством не передбачалась відповідальність за незаконний видобуток корисної копалини - піску, який визначено корисною копалиною місцевого значення, так як положеннями статті 240 Кримінального кодексу України (далі – КК України) передбачалась кримінальна відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин лише загальнодержавного значення.

Законом № 1685-IX від 15.07.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин» до статті 240 КК України внесено зміни щодо посилення кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, а також введено відповідальність за незаконне видобування корисних копалин у великому розмірі та особливо великому розмірі, збільшено штрафи. Законом передбачена відповідальність не лише для фізичних, а й для юридичних осіб.

У примітці до зазначеної статті роз’яснено, що незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у значному розмірі, якщо їх вартість у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у великому розмірі, якщо їх вартість у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Прийняття закону спрямоване на підвищення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин і покликане покращити ситуацію в сфері надрокористування.

Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької окружної прокуратури                       Ігор ЗАЇКА