Кремінським відділом Сєвєродонецької місцевої прокуратури здійснювалось публічне обвинувачення стосовно осіб, які здійснили крадіжку майна, яке належить Кремінській міській раді.
В ході досудового розслідування встановлено, що в березні поточного року, двоє мешканців міста Кремінна Луганської області, за попередньою змовою групою осіб, таємно вчинили крадіжку металевих решіток для вікон з нежитлової будівлі, яка перебуває на балансі Кремінської міської ради.
За підозрою у скоєнні злочинів одній особі обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а другій особі - особисте зобов’язання.
Під час судового розгляду справи підозрювані особи свою провину визнали, розкаялись та відшкодували шкоду в повному обсязі.
Вироком Кремінського районного суду винних осіб засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі кожному з випробуванням.
Довідково:
- санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької місцевої прокуратури Д. Щукін
Кожному гарантується недоторканність житла (стаття 30 Конституції України).
Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла.
Частиною 3 статті 233 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Статтею 162 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.
Правоохоронні органи Кремінського району стоять на сторожі захисту конституційних прав громадян, зокрема права на недоторканість житла.
Упродовж поточного року Кремінським відділом Сєвєродонецької місцевої прокуратури до суду направлено 6 обвинувальних актів за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 162 Кримінального кодексу України, у яких судом винесено обвинувальні вироки.
З огляду на викладене, закликаю мешканців Кремінського району вживати заходи щодо захисту своїх конституційних прав та утримуватись від порушення конституційних прав інших громадян!
Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької місцевої прокуратури М.М. Черний
Законом України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) визначено поняття суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування та закріплено обов’язок письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2027 грн. Тобто, 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2020 року складає - 101350 грн.
Згідно з частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність за вказаною статтею настає за умови не повідомлення та несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З урахуванням викладеного, наголошуємо на суворому дотриманні антикорупційного законодавства, з метою попередження та недопущення вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької місцевої прокуратури І. Барабашев
14 травня у міській раді відбулося перше засідання робочої групи з розробки Стратегії розвитку Кремінської перспективної об’єднаної територіальної громади.
До складу робочої групи увійшли представники Кремінської міської ради, райдержадміністрації, районної ради, Червонопопівської та Новокраснянської сільських рад, депутатського корпусу, установ міста, підприємств та громадськості.
Під час зустрічі національний експерт зі стратегічного планування Борис Червоний ознайомив присутніх з цілями, завданнями та етапами подальшої роботи.
Наступне засідання робочої групи заплановане на 18 травня.
18 травня у міській раді відбулося друге засідання робочої групи з розробки Стратегії розвитку Кремінської перспективної об’єднаної територіальної громади.
Під час засідання представлено аналіз соціально-економічного становища перспективної Кремінської ОТГ на теперішній час, сформовано стратегічне бачення ОТГ та обговорено подальші кроки з розробки Стратегії розвитку Кремінської ОТГ.
28 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 06 грудня 2019 року 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", яким внесені зміни до низки нормативно-правових актів, у тому числі і до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі – Закон про реєстрацію) та запроваджено деякі новели у сфері державної реєстрації.
Згідно з пунктом четвертим розділу Х Закону України від 06 грудня 2019 року 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Однією з новел є внесення змін до статті 9 Закону про реєстрацію та виключення громадських об'єднань з переліку юридичних осіб, відомості про кінцевих бенефіціарних власників яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Також, статтю 17 Закону про реєстрацію доповнено новими нормами та зобов'язано заявника для проведення певних реєстраційних дій (реєстраційні дії, для проведення яких подається заява) надавати державному реєстратору такі документи для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника:
- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.
Згідно із частиною 24 статті 17 Закону про реєстрацію форма та зміст структури власності встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Міністерством юстиції України.
Разом з тим, станом на сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, яким затверджена форма та зміст структури власності. У зв'язку з чим до дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності юридичної особи, подання державному реєстратору такого документу як структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства, не вимагається.
Про прийняття нормативно-правового акту, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) поінформує на власному вебсайті (https://kharkivobljust.gov.ua/) та в інших засобах масової інформації.
Нагадуємо, що згідно з пунктом 1 частини 7 статті 23 Закону України "Про громадські об'єднання" громадські об’єднання зобов’язані, серед іншого, зберігати і регулярно оновлювати інформацію, достатню для ідентифікації згідно з вимогами закону кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), засновників, керівників, членів керівних органів та довірених осіб громадського об’єднання, а також надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.
Також, слід зазначити, що несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом про реєстрацію інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника є адміністративним правопорушенням, та тягне за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Додаткову інформацію можна отримати звернувшись до відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – Відділ) – 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 22, номери телефонів – 0953624202, 0645242216 або за допомогою онлайн чату для громадських формувань за посиланням: https://kharkivobljust.gov.ua/online-chat-gf/.
Також, на сторінці Відділу у мережі Фейсбук за посиланням https://www.facebook.com/Відділ-державної-реєстрації-ДЗМІ-та-гром-формувань-у-Луганській-області-1044361669100972 постійно розміщується цікава інформація, інформація про порядок державної реєстрації громадських формувань та новини у сфері державної реєстрації громадських формувань.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків)
Вивчення практики застосування судом кримінального покарання свідчить про те, що значну частку у структурі призначених засудженим покарань, займають рішення про звільнення осіб від реального відбування кримінального покарання з випробувальним терміном від 1 до 3 років (ст. 75 Кримінального кодексу України).
Умовами, за яких випробування буде вважатися успішним, є:
1) невчинення засудженим нового злочину протягом визначеного судом терміну випробування;
2) виконання протягом цього ж строку покладених на нього обов'язків;
3) невчинення засудженим правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Дотримання зазначених умов свідчить про те, що засуджений довів своє виправлення.
Однак, є непоодинокі випадки порушень засудженими до покарання з випробуванням зазначених вище умов.
Як приклад, 16 жовтня 2018 року Кремінським районним судом мешканця Кремінського району засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік.
Останньому судом надано шанс на виправлення без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим від призначеного покарання звільнено з випробувальним строком на 1 рік.
Засудженого поставлено на облік до Кремінського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» та роз’яснено порядок і умови відбування покарання та правові наслідки ухилення від відбування покарання.
За період відбування покарання засуджений належних висновків не зробив, довіру суду не виправдав та систематично порушував правила відбування покарання з випробуванням, а саме, п’ять разів не з’явився для реєстрації до органу пробації, без повідомлення цього органу змінив місце проживання та двічі під час іспитового строку притягався до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначених порушень, відділом з питань пробації до суду направлено подання щодо заміни засудженому покарання з випробуванням, та направлення його для відбування покарання призначеного судом.
13 січня 2020 року подання органу пробації, яке підтримав прокурор, судом розглянуто та винесено ухвалу, згідно якої засудженому скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання відповідно до вироку суду у вигляді 1 року обмеження волі.
Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької місцевої прокуратури Д. Резніков
Приватне обвинувачення – це діяльність приватної особи, яка постраждала від злочину, що полягає в офіційному зверненні до прокурора, слідчого з вимогою про притягнення до кримінальної відповідальності особи, винної у заподіянні їй шкоди.
Для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення повинні бути наявні у сукупності підстави, привід та встановлені законом умови. Перелік кримінальних правопорушень, щодо яких можливе кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, передбачений ст.477 КПК України та включає понад 50 складів кримінальних правопорушень. Підставою, як і для інших видів кримінальних проваджень, є наявність в заяві потерпілого інформації про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Також КПК України передбачає різні умови, за яких провадження набирає статусу приватного, та приводи до його початку. Зокрема можна виділити:
Заява потерпілого є єдиним законним приводом для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Діяльність приватної особи з підтримання обвинувачення та результат і ефективність провадження є взаємозалежними, оскільки оптимальне підтримання приватного обвинувачення та наявність причинно–наслідкового зв’язку повинні закономірно призвести до отримання відповідного результату – засудження винної особи і виконання покарання, а ефективність приватного обвинувачення не може бути досягнута без наявності відповідного результату.
Станом на 21.04.2020 прокурорами Кремінського відділу забезпечується підтримання обвинувачення у 8 кримінальних провадженнях, які віднесені до категорії приватного.
З 2019 року по теперішній час Кремінським районним судом розглянуто 45 кримінальних проваджень приватного обвинувачення, з них: 16 - з ухваленням обвинувальних вироків, 24 - з ухвалами про закриття на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України - у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, 5 - з ухвалами про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.
Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької місцевої прокуратури В. Погодін
Кремінський відділ
Сєвєродонецької місцевої прокуратури
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу)» № 556-ІХ, який Верховна Рада ухвалила на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня 2020 року.
Закон, що його підписав Президент, посилює відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.
Також, вказаний Закон вносить зміни до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України, згідно з якими штрафи за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами тепер становитимуть від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також, санкцією статті передбачена відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого. За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом штрафи зростають до 5400-9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, санкцією статті передбачена відповідальність у вигляді обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
У разі виявлення вищезазначених фактів, жителі Кремінського району можуть звернутись зателефонувавши «102» або до Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури за номером «3-11-81».
Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької місцевої прокуратури М.О. Юшко