Кремінянка Тетяна Дашко поділилася справжнім родинним рецептом з краєзнавчим музеєм — теплим спогадом про дитинство, смак якого не забувається:

"Наша сім’я була не багатою, тому каву не купували. Пам’ятаю, як ще малою ми з батьками ходили за річку копати коріння цикорію — у народі його називали Петрів батіг. Коріння мили, кришили, сушили на сонці.

На горі збирали жолуді, потім обсмажували їх у духовці. Із кожного жолудя діставали маленьке зернятко. А ще копали коріння кульбаби — теж сушили, як і цикорій.

Усю цю суміш тато молов на крупорушці і з неї варили каву. А яка вона була смачна! Запашна, з приємною гірчинкою — зовсім не гірша за справжню.

А скільки варення ми переварили! Із бузини й яблук, із зелених помідорів, чорноплідної горобини, навіть із кабачків. Усе — своїми руками, з любов’ю. Бо так тоді й жили — просто, але щиро й смачно."

Щиро дякуємо всім, хто надсилає до музею історії своїх родин, рецепти та фотографії. Саме з таких спогадів твориться жива пам’ять нашого краю.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.