Усе почалося в далекому 1929 році, коли в місті Кремінна відкрили майстерню з ремонту гармоней. Спершу це була скромна справа, але вже за чотири роки її передали місцевому меблевому комбінату — і тоді майстри взялися не лише за ремонт, а й за виготовлення нових інструментів. У 1934 році на базі цієї майстерні з’явилася окрема баянна фабрика.

Спочатку тут щороку виробляли близько 300 баянів. Але Друга світова війна усе зруйнувала — фабрику спалили, виробництво зупинилося. Нове життя почалося лише в 1947-му. Часи були важкі: не вистачало матеріалів, особливо металу для голосових язичків. Та майстри не здавались — вони винайшли спосіб робити язички з гільз від снарядів! Деревину брали в кремінських лісах, заготовляли та сушили її самотужки.

На початку 1950-х почали створювати оркестрові баяни — настільки якісні, що їх високо оцінили навіть у Київській консерваторії. Згодом марка «Кремінне» стала відомою по всьому Радянському Союзу. До кінця 1950-х фабрика щороку випускала понад 10 тисяч баянів, а в 1960-х — понад 20 тисяч.

1970-ті роки принесли нову хвилю розвитку: збудували новий корпус, запровадили конвеєрне виробництво. На фабриці працювало понад 600 людей, щороку випускали близько 25 тисяч інструментів.

Та з кінця 1970-х почався занепад. У 1979 році виготовили лише 12,4 тисячі баянів, у 1984-му — 7,8 тисячі, а в 1989-му — лише 7 тисяч. Причинами стали брак матеріалів, сировини та зниження попиту. У 1988 році фабрику перетворили на орендне підприємство, але нестабільність 1990-х років зробила своє. У вересні 1997-го виробництво музичних інструментів у Кремінній припинилося назавжди.

Працювали ви або ваші близькі на фабриці? Будемо раді почути ваші спогади — вони для нас безцінні! Зв’яжіться з нами, будь ласка: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.